uk
Chapter 1

Кудла проти Польщі: крок назустріч Європейському пенітенціарному праву

chapter image
«Держава повинна забезпечити тримання особи під вартою за таких умов, за яких би шанувалася її гідність, покарання виконувалося такими способами і методами, за яких вона не терпить душевних страждань і поневірянь, що перевищують неминучий рівень страждань, властивий триманню під вартою, а також належним чином піклуватися про її здоров'я і благополуччя з урахуванням практичних вимог позбавлення волі, в тому числі шляхом надання їй необхідної медичної допомоги». (Велика палата Європейського суду з прав людини, 26 жовтня 2000 р., рішення по справі Кудла проти Польщі, § 94)

Справа Кудла: 20 років потому. Торжество роботи правосуддя, встановлення меж і визначення перспектив

Вимога правосуддя, яка звучить зсередини в’язниць, спирається, де б то не було в Європі, на принципи, встановлені Страсбурзьким судом. Той факт, що ці принципи сьогодні представляють собою, крім різноманіття пенітенціарних систем та різноманітності правових традицій і культури активізму, загальний горизонт захисту ув’язнених, доводить значну важливість цієї судової конструкції.

Читати тут загальну презентацію проекту, порушені проблеми і цілі, переслідувані його творцями.

 

Справа Кудли: 20 років по тому. Тріумф роботи правосуддя, встановлення меж і визначення перспектив

Тюремний аспект рішення у справі Кудла: особливий розвиток зі значними наслідками

Своєю постановою у справі «Кудла проти Польщі», винесеною 26-го жовтня 2000 року колегією в складі Великої палати, Європейський Суд з прав людини вперше затвердив, що ст. 3 Конвенції гарантує кожному ув’язненому право на «умови ув’язнення, сумісні з дотриманням його людської гідності». Таким чином, європейські судді поклали на Державу зобов’язання забезпечити благополуччя і здоров’я ув’язнених. Ця вимога поєднана із забороною застосовувати проти ув’язнених принизливі заходи примусу, або застосовувати їх невиправдано, без переконливих на те причин, зокрема, міркувань безпеки.

Фактично Суд своїм рішенням «сформулював статтю 3 bis Конвенції», спрямовану на захист прав в місцях позбавлення волі, цитуючи вираз видатного фахівця з європейського права Фредеріка Судра, що став класичним. Юридична значимість принципу права на гідні, сумісні з дотриманням людської гідності, умови під час ув’язнення, спочатку залишилася майже непоміченою, але поступово знайшла належну вагомість завдяки подальшим рішенням Суду, пов’язаним з пенітенціарної сферою.

Представники сторін, які брали участь в цьому процесі, а також свідки процесу, згадують тут обставини прийняття рішення у справі Кудла і пояснюють його обґрунтування, а також те, яким чином воно вплинуло на подальшу судову практику ЄСПЛ у пенітенціарній сфері. Також Беатріс Пастр-Бельда, спеціалістка з європейської юриспруденції в пенітенціарній сфері, аналізує механізми, задіяні ЄСПЛ для захисту прав осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Читати далі
Рішення у справі «Кудла проти Польщі» очима важливих очевидців справи

Важливість визнання прав за гратами: юридична боротьба зсередини в'язниці

Що означає для в’язнів можливість посилатися на Європейську конвенцію про захист прав людини, зокрема через суд, щоб притягти до відповідальності тюремну владу? Щоб відповісти на це питання, необхідно усвідомити, наскільки правова логіка суперечить самому устрою тюремного життя, чи йде мова про першочерговий характер забезпечення безпеки, про секретність, яка зазвичай супроводжує прояв влади, або про асиметрію соціальних зв’язків, сформованих в контексті вимог дисципліни. Це також припускає розуміння здатності права перемогти історичну інертність тюремних установ.

Четверо колишніх ув’язнених, які вносять свій вклад у справу захисту інтересів ув’язнених в Росії, Франції та Болгарії, висвітлюють важливість законності, що дозволяє зберегти свою особистість в період життя в ув’язненні, а також про її вельми помірний вплив на світ за гратами.

Читати далі
Важливість визнання прав за гратами: юридична боротьба зсередини в’язниці

Внесок Суду у захист ув'язнених в Європі з точки зору ЄКЗК

За останні двадцять років в пенітенціарній сфері тлумачення і застосування Судом Конвенції багато в чому орієнтувалося на доктрину Європейського комітету з питань запобігання катуванням (ЄКЗК). Цей орган уповноважений здійснювати відвідування всіх установ, де розміщені особи, позбавлені волі за рішенням державних органів, з метою запобігання нелюдського або такого, що принижує людську гідність поводження. Крім рекомендацій, які відображаються в звітах, що надаються ЄКЗК до Ради Європи за результатами кожного відвідування, в якому він відображає свою позицію по темам, що належать до його компетенції, він регулярно встановлює, настільки ж регулярно переглядаючи їх і доповнюючи, загальні норми необов’язкового характеру, які являють собою спрямовуючі принципи, на яких має ґрунтуватися функціонування пенітенціарної системи.

В інтерв’ю Микола Гнатовський, Президент ЄКЗК, викладає своє бачення важливої ролі ЄСПЛ у справі захисту осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі на європейському континенті, а також відносин Суду з ЄКЗК та способів взаємодії органів Конвенції та ЄКЗК з метою вирішення нагальної проблеми невиконаних рішень в пенітенціарній сфері

Читати далі
Внесок Суду у захист ув’язнених в Європі з погляду ЄКЗК

Справжня трансформація в'язниць або просто пристосування? Критична оцінка вчених і активістів наслідків визнання прав ув'язнених

Осмислюючи великі зміни в судовій практиці 2000-х років в історичній перспективі, необхідно розглядати їх як частину прагнення до реформ, що зародилося в ту ж епоху, що і сама практика застосування тюремного ув’язнення як засобу покарання. Іншими словами, визнання наявності в ув’язнених певних прав вписується в безперервну низку спроб зробити тюремне ув’язнення більш гуманним. Ці спроби, хоча і не досягали поставлених цілей, постійно поновлювалися, зміцнюючи саме цю установу, дозволяючи їй таким чином виправдовувати введення деяких покращень. Крім факторів суто юридичного та / або інституційного характеру, надмірна обачність, що заважала розглядати пенітенціарне право в якості двигуна процесу реформ, також може згадуватися серед причин пізнього формування європейського пенітенціарного права. На відміну від США, де захист прав ув’язнених перемістився в юридичну царину вже в 1960-х роках, в Старому Світі ця боротьба лише відносно недавно стала вестися за допомогою інструментів правосуддя, зокрема на рівні ЄСПЛ. Також досить новим феноменом стало енергійне і координоване звернення до органів Європейської Конвенції з прав людини з метою захисту прав ув’язнених.

Хоча суперечки, що колись мали місце в академічній сфері та серед активістів з питання про значущість визнання прав ув’язнених, частково втратили колишню змістовність, в них відображені труднощі, які постають перед суддею, покликаним захищати «не теоретичні й ілюзорні, а реальні і конкретні» права тих, хто опинився в чотирьох стінах.

Щоб найбільш повно відобразити суть дебатів по цій темі, яка мала місце на початку 2000-х років, пропонуємо ознайомитися з думками як діячів з академічної сфери, що брали в них участь, так і з числа активістів, зокрема кримінолога Дена Камінські, що був на той час ініціатором міжнародного семінару щодо феномену визнання прав ув’язнених, юриста Юга де Сюрмейна, який поклав початок стратегічно важливій дискусії про пенітенціарну сферу у Франції, а також історика Жана Берара, який відстежував і аналізував політику в сфері кримінального та пенітенціарного права для журналу Dedans-Dehors [«Всередині і за межами»] і який потім захистив дисертацію про громадські рухи та їх взаємодію з системою кримінального правосуддя (1968-1983).

Читати далі
Тюрма як проблема

Європейський пенітенціарний контекст 1990-2000 років: зацікавлені сторони на національному рівні в очікуванні змін в кримінальній і пенітенціарній системі

Побоювання Суду щодо умов утримання в тюрмах на початку 2000-х рр. поставили його перед тюремною сферою, яка була значною мірою відсторонена від закону, такою, що мала розрізнені пенітенціарні системи, часто відмічені хронічною неефективністю функціонування. Зокрема, вступ до Ради Європи колишніх радянських республік, а разом з ними і колосальний тюремний комплекс з колосальною жорстокістю, стало серйозною проблемою для суддів у Страсбурзі. Поява міжнародної судової інстанції, рішення якої є обов’язковими для держав, природно, спричинила за собою серйозні очікування з боку захисників ув’язнених. Щоб надати огляд національних умов і перетворень, очікуваних наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років, слово надається ключовим національним гравцям того часу, лідерам організацій, колишнім ув’язненим і державним посадовим особам.

Незабаром на сайті
Related articles
Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
All countries
Poland
Рішення у справі «Кудла проти Польщі» очима важливих очевидців справи

У наступному відео представники сторін, які брали участь в тому процесі, а також свідки процесу, згадують обставини прийняття рішення у справі Кудла і пояснюють його обґрунтування, а також те, яким чином воно вплинуло на подальшу судову практику ЄСПЛ у пенітенціарній сфері.

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Article
All countries
France
Тюрма як проблема

Чому сьогодні активістам все ще необхідно турбуватися про те, що відбувається в тюрмах, інформувати і боротися за права ув’язнених? Чому національні та європейські судді продовжують оцінювати дотримання основних прав? Чи не були в’язниці реформовані, чи не були визнані права, хіба тюремна адміністрація не під контролем? Відповідь знаходиться перед нами, а точніше, перед більшістю з нас, […]

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
All countries
Справжня трансформація в’язниць або просто пристосування? Критична оцінка вчених і активістів наслідків визнання прав ув’язнених

Перехід баталій навколо питання в’язниць в царину судочинства є досить новим феноменом для Старого Світу, особливо на загальноєвропейському рівні. Так, до недавнього часу, органи ЄКПЛ могли не брати до уваги тяжби в межах великих координованих кампаній, покликаних сприяти змінам в галузі судової практики, спрямованим на захист прав ув’язнених. З цього погляду доводиться визнати, що практика […]

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
Проблеми визнання прав ув’язнених

У цьому інтерв’ю Ден Камінські, професор Лувенського католицького університету в Бельгії, застерігає щодо можливої нейтралізації прав людини. Їх розгляд з утилітарною точки зору, як реабілітаційного завдання або в рамках управлінського підходу, призводить тюремну адміністрацію до того щоб покласти на самих ув’язнених завдання сформувати умови, необхідні для їх власної ресоціалізації. Як вважає кримінолог, «свобода повинна залишатися […]

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
Судові тенденції розвитку руху активістів в тюремній сфері у Франції: ретроспективний погляд на перші юридичні баталії

Ця стаття була взята з доповіді, представленої на конференції, що відбулася в квітні 2013 року, і була опублікована французькою мовою в книзі FERRAN N., SLAMA S (ред.), Défendre en Justice la cause des personnes détenues, Commission Nationale Consultative des Droits de L’Homme, Париж, La Documentation Française. Французька секція Міжнародної Тюремній Обсерваторії (далі – OIP) була […]

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
Внесок Суду у захист ув’язнених в Європі з погляду ЄКЗК

У цьому відео Микола Гнатовський, Голова ЄКЗК, викладає своє бачення важливої ролі ЄСПЛ у справі захисту осіб, які перебувають в місцях позбавлення волі на європейському континенті, а також відносин Суду з очолюваним ним Комітетом і способів взаємодії органів Конвенції та ЄКЗК з метою вирішення нагальної проблеми невиконаних рішень в пенітенціарній сфері. Контекстуалізація: Упродовж останніх двадцяти […]

Chapter 1 — 20 років тому, Кудла проти Польщі
Video
Методи захисту прав ув’язнених, мобілізовані Європейським судом з прав людини

На відміну від інших міжнародних документів з прав людини [1], Європейська конвенція з прав людини [2] захищає осіб, позбавлених волі, тільки від довільного затримання [3]. Цей нормативний пробіл, який констатував з жалем європейський суддя А. Спільман [4], несподіваний, враховуючи післявоєнний контекст, в якому зародилася Європейська конвенція. Однак цей пробіл не був непоправним. Дійсно, незважаючи на […]